Поиск
графический дизайн

графический дизайн

Подписчики: 156 подписчиков
ID: 108439778

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

smart.work

АНТІК. Контактна інформація - antik.lviv.info@gmail.com
+380973477178
ЗАТ «АНТІК-це каменеобробний завод, підрозділ з монтажу, кар'єр з видобутку. Спеціалізація нашого підприємства-це реалізація гранітних і мармурових інтер'єрів, кам'яних фасадів, надання повного спектру послуг з виготовлення та монтажних робіт, пов'язаних з натуральним каменем і виробами з нього.
ЗАТ «АНТІК» проводить кваліфіковані роботи будь-якого рівня складності:
Виготовлення та монтаж мармурових інтер'єрів;
Вхідні портали, фасади, цоколь;
Камінні портали, фонтани, скульптури, поруччя, колони, балясини;
Ванні кімнати, басейни, сауни, римські лазні;
Мозаїчні мармурові підлоги, сходи і балюстради з граніту і мармуру;
Виготовлення та монтаж екстер'єрів з граніту та лабрадориту;
Пристрої підпірних стінок, майданчиків, доріжок, підмостки, і т. д.
Бруківка гранітна (колота, різана і різано-колота), бруківка Габро.
Ми пропонуємо ГРАНІТ, ЛАБРОДОРИТ, габро власного виробництва, а також мармуру, травертину, оніксу, що поставляються з Італії, Іспанії, Греції, Китаю, Туреччини.
На ринку натурального каменю наша компанія працює з 1999 року. За ці роки створена команда професіоналів, для яких немає нічого неможливого в діалозі з каменем.
Ми надаємо повний спектр послуг: зняття замірів, підготовка виконавчих креслень з відповідними пропозиціями за формою і дизайном, виробництво і монтаж «під ключ».
Камінь-це традиційний, перевірений століттями матеріал, що добувається з надр землі.
Не має аналогів по міцності, довговічності та естетичності, натуральний камінь у будівництві переживає свою епоху Відродження. Разом з його незамінними естетичними якостями при сучасному видобутку, обробці та встановлення були по-новому оцінені споживачами.
Термін експлуатації поверхонь з натурального каменю не обмежений періодом.

Обслуживание, настройка и ремонт швейных машин!. Всем доброго дня!
Мы занимаемся обслуживанием, настройкой и ремонтом бытовых швейных машин уже более 7 лет!
Работаем как у себя, так и на выезде.
А также даем консультации дистанционно, что, как говорят наши клиенты, очень удобно, особенно в небольших населенных пунктах, где нет подобного сервиса.

Обслуживание, настройка и ремонт швейных машин!

Художня майстерня. Ця група створена для людей які цікавляться мистецтвом: скульптура з каменю і гіпсу, гравіровки по склі , керамічній плитці, дзеркалах, художній розпис на склі.

"Художня майстерня"

₪ ₪ ₪ $*$*$ Павловка The Best $*$*$ ₪ ₪ ₪. История с. Павловка
(Васильковский район, Днепропетровская область)
Павловка — село, центр сельского Совета. Расположена на речке Терсе, в 9 км к югу от районного центра и в 13 км от железнодорожной станции Ульяновка на линии Чаплино — Синелышково Приднепровской железной дороги. Дворов — 500. Население — 1433 человека. Сельсовету подчинены села Аврамовка, Интернациональное, Каплистовка, Кобзарь, Криворожское, Мировое, Новогригоровка, Новопетровское, Перепелячье, Пролетарское, Самарское, Червоная Долина, Шевченко, Шевякино, Широкое и поселок Крутоярка.
На территории Павловки размещена центральная усадьба колхоза им. Я. М. Свердлова, за которым закреплено 9262 га сельскохозяйственных угодий, в т. ч. 7845 га пахотных земель. Хозяйство специализируется на производстве мяса.
В селе есть средняя школа, в которой 23 учителя обучают 326 учеников, дом культуры с залом па 400 мест, две библиотеки с фондом 16 257 книг, медамбулатория, детские ясли на 50 мест, дом быта, отделение связи, автоматическая телефонная станция, шесть магазинов, столовая.
Две первичные партийные организации объединяют 49 коммунистов, две комсомольские — 115 членов ВЛКСМ. Первая партийная организация создана в 1927, первая комсомольская — в 1928 году.
За трудовые достижения 153 жителя села награждены орденами и медалями Союза ССР, из них орденом Ленина — механизатор, ныне председатель сельского Совета В. Г. Кириченко, бывший председатель колхоза, ныне пенсионер И. С. Малышко и учительница М. В. Радченко.
Первые сведения о Павловке в исторических документах относятся к 1806 году.
Советская власть установлена в январе 1918 года. В 1918 году в селе вел борьбу против австро-германских оккупантов партизанский отряд.
На фронтах и в тылу в годы Великой Отечественной войны сражались 212 жителей Павловки, из них 101 — пал смертью храбрых, 33 — удостоены правительственных наград. С октября 1941 по март 1942 года здесь действовала подпольная партизанская группа, входившая в состав Васильковского партизанского отряда.
В центре Павловки в 1955 и 1958 годах сооружены памятники партизанам, погибшим в годы гражданской и Великой Отечественной войн, а также в 1968 году — в честь воинов-односельчан, отдавших свою жизнь за Родину в борьбе против гитлеровских оккупантов.
Уроженцем Павловки является участник вооруженного восстания на броненосце «Потемкин» бывший матрос Д. П. Щур.
На территории Павловки сохранились две каменные скульптуры половцев XI—XIII веков.

₪ ₪ ₪ $*$*$ Павловка The Best $*$*$ ₪ ₪ ₪

с. Демня.... Де́мня(до 1989 — Димівка[1]) — село в Україні, Миколаївському районі Львівської області. Населення становить 1602 осіб. Орган місцевого самоврядування — Демнянська сільська рада.
ДЕМНЯ
Старовинне село розташоване над річкою Зуброю. Перша письмова згадка про Демню датована 1464 роком. Однак інші джерела повідомляють, що село згадувалося під назвою Демні на Зубрі або Волі ще в 1453 році. Вже тоді тут функціонувала рудня, в якій з місцевої болотної руди виплавляли залізо.
Назва «Демня» проходить від того, що село було постійно задимлене від димарок — залізоплавильних печей.
З історичних джерел відомо, що після ворожої навали 1515 р. місцеві селяни обробляли 8 ланів землі (лан—20 гектарів), а 15 ланів пустували. На Зубрі функціонували два великі млини, була корчма. Слід зауважити, що село зайняло багато земель. На частині з них у XVIII столітті виник сусідній Тростянець.
Багато злигоднів випало на долю Демні. Пізньої осені 1620 року її спалили ординські нападники, забрали худобу. Демня зазнала ще ряд спустошливих татарсько-турецьких нападів. І, як свідчать перекази, а саме в той час вона змінила своє розташування: з високого горба перемістилася на 2 кілометри північніше, в долину Зубри.
«Димарка» в с. Демня, де виплавлялось залізо, виготовлялись штаби для дальшої обробки, обручі для бочок, лемеші для плугів, серпи та коси, цвяхи та чавунні пічки. Сировиною служила болотяна руда. Добування болотяної руди, випалювання вугілля, заготівля дров і все інше, аж до вивезення готової продукції, було внесено в інвентар та обов'язкові повинності навколишніх сіл Керував цим управитель роздільського ключа. Руду возили з Верина, Стільська, Надітич, Ілова і Волі Великої, а також брали і в самій Демні. Ілів і Воля мали ще випалювати вугілля. Кожен з підданих Верина, Надітич, Демні та Стільська мав 10 днів відробити в рахунок шарварків на копанні та перевезенні руди та 2 дні на ремонт кузні. За роботу понад повинності платили гроші. Щоб полегшити селянам відробіток в 1738 р. М.Й.Ржевуський звільнив їх від плати мостових мит. На самих промислах платили гроші найманим майстрам. В 1809 — 1811 рр. в Демні працювало 36 майстрів, 73 челядники, 7 учнів та 4 помічники. Всього в рік тут вироблялось бл. 2500 центнерів заліза. Польський центнер складав 64.8 кг. Платили за нього 18 злотих або 5 талерів (1769 рік). Вироби з заліза коштували дорожче. Ржевуські періодично віддавали промисел в Демні в аренду за досить значні суми. Так в 1710—І742 рр.— за 10 тис. злотих річно, в 1745 р.— за 9 тис, в 1763 р.— за 15 тис, 1778 р. — за 15124 злотих і т.д. Димарка в Демні припинила своє існування до 1830 р., ще якийсь час туди возили залізо для роботи в штабах зі Сколе та інших місць.
Обробка каменю з давніх-давен була в традиціях жителів Демні. В 1912 р. на 1982 жителів припадало майже 100 майстрів по обробці каменю. Найбільш відомими майстрами рубежу XIX—XX ст. були Михайло Верещинський, Захар Дзиндра, Андрій Лавренців, його син Лавр, Максим Петриця, Григорій Янів. Скульптури з вапняку, переважно надгробні пам'ятники, дем'янських майстрів можна знайти чи не на кожному цвинтарі — в Миколаєві, Ходорові, Жидачеві, Бібрці, Городку і селах, що їх оточують до самого Львова і Стрия. Серед них є і роботи достойні музеїв. Хрести в честь 1848 р., піраміди і постаменти в честь 100-річчя Шевченка. Один з таких пам'ятників з іменем автора Федя Дзиндри стоїть в с. Завидовичах Городоцького р-ну. Ці традиції живуть і нині. В самому селі збереглась дерев'яна церква св. Миколи (1857) та костел (1913). В 1952 р. священик Микола Фольварков видав в Коломиї книжку з історії і опису села.
27 червня 1941 року до села увірвалися німецькі війська. Люди жили в постійному страсі.
28 липня 1944 року Демня була визволена. На фронт було мобілізовано 83 жителі села, 25 з них загинули.
За післявоєнний час тут споруджено понад 250 добротних індивідуальних будинків. Діти навчаються у новій школі на 320 місць.

с. Демня...