Поиск
Машин Сад

Машин Сад

Подписчики: 338 подписчиков
ID: 124039910

Блокировка:

Нет ограничений

Верификация:

Сообщество не верифицировано администрацией ВКонтакте

Видимость

открытое

Популярность:

У сообщества нет огня Прометея

Домен:

mia_garden

БЕЛЫНКОВИЧИ - мы самые- самые))). Группа для тех, кто каким-либо образом связан с Белынковичами. Для тех, кто здесь живет, у кого есть здесь друзья или просто знает, что существует такое замечательное место..))) Добавляйтесь))
Вёска вядома ўжо у 1594 г.як сяло ў Мсцiслаўскiм ваяводстве ВКЛ. У 1719 г цэнтр аднайменнага маёнтка, уладанне крычаўскага бургамiстра Якава Бочкi. Каля 1750 г была пабудавана драўляная праваслаўная Пакроўская царква. Мелiся 2 млыны, 2 карчмы. У 1784 г Бялынкавичы ўпамiнаюцца як мястэчка. На 1880 г мястэчка- цэнтр воласцi. У 1886 г мястэчка, былое прыватнае ўладанне пры р.Бесядзь. тут размяшчалася валасное праўленне, народнае вучылiча, яўрэйскi малiтоуны дом, драўляная праваслаўная Пакроуская царква. Штогод 15 жнiуня праводзiўся кiрмаш. У канцы 19 ст. пабудавана каменная праваслаўная Свята-Успенская царква. Дзейнiчаў гарбарны завод. На пачатку 20 ст. мястэчка – цэнтр сельскагаспадарчага таварыства. У 1901 г пачаў працаваць вiнакурны завод. У 1909 г. мястэчка на гандлевым тракце. Побач размяшчаўся фальварак, апошнiм уладальникам якога быў дваранiн Андрэй Бараноўскi. Працавала земская школа, вiнная лаўка. Пасля Кастрычнiцкай рэвалюцыi на базе дарэвалюцыйнай школы у 1918 г. працавала школа 1-й ступенi. Быў створаны калгас «Бялынкавiчы». З 17.7.1924г. да 4.8.1927г. – цэнтр Бялынкавiцкага раена. З 20.8.1927 – цэнтр сельсавета. У 1926г. працавалi вiнзавод, шавецкая майстэрня, льнозавод, вятрак, бальнiца. У 1928г. пры школе быу адкрыты iнтэрнат. У 1956г. на брацкай магiле савецкiх вoiнаў, якiя загiнулi ў Айчынную вайну, у цэнтры вескi пастаўленны помнiк- скульптура вoiна. У цэнтры вескi размешчаны археалагiчна помнiк – курганы могiльнiк.

БЕЛЫНКОВИЧИ - мы самые- самые)))

КаменьУрал.рф. Организация «Камень Урал» существует с 1996 года. Наша компания прошла большой путь и успешно зарекомендовала себя. В данный момент «Камень Урал» — это команда состоящая из профессионалов. Мы успешно находим решения как для небольших заказчиков, так и для крупных организаций. Собственное производство позволяет выпускать изделия высокого качества из мрамора и гранита в различных объемах.
Мы имеем большой ассортимент продукции. Изделия из мрамора и гранита: памятники, вазы, столешницы, брусчатка, ограды, мемориальные комплексы, плиты, скульптуры и другая продукция. А также услуги по монтажу и демонтажу памятников, гравировки на памятниках, полировка и другие виды работ
Важными преимуществами «Камень Урал» являются:
Многолетний стаж в области обработки мрамора и гранита, собственное производство — это с уверенностью позволяет нам говорить о высоком качестве наших изделий из натурального камня и гарантировать минимальные сроки изготовления продукции. Мы прекрасно ценим время наших заказчиков, и поэтому все услуги по замерам, расчетам, поставкам, монтажу предоставляются для наших клиентов в удобное для него время.
Так же предоставляем услугу по доставке клиентов до офиса компании (бесплатно).
Будем рады увидеть Вас в числе наших постоянных клиентов!

КаменьУрал.рф

Художественный салон Эллада. Живопись, мозайка,каменная и бронзовая скульптура.
т.89227448634
icq 230607774

Художественный салон "Эллада"

₪ ₪ ₪ $*$*$ Павловка The Best $*$*$ ₪ ₪ ₪. История с. Павловка
(Васильковский район, Днепропетровская область)
Павловка — село, центр сельского Совета. Расположена на речке Терсе, в 9 км к югу от районного центра и в 13 км от железнодорожной станции Ульяновка на линии Чаплино — Синелышково Приднепровской железной дороги. Дворов — 500. Население — 1433 человека. Сельсовету подчинены села Аврамовка, Интернациональное, Каплистовка, Кобзарь, Криворожское, Мировое, Новогригоровка, Новопетровское, Перепелячье, Пролетарское, Самарское, Червоная Долина, Шевченко, Шевякино, Широкое и поселок Крутоярка.
На территории Павловки размещена центральная усадьба колхоза им. Я. М. Свердлова, за которым закреплено 9262 га сельскохозяйственных угодий, в т. ч. 7845 га пахотных земель. Хозяйство специализируется на производстве мяса.
В селе есть средняя школа, в которой 23 учителя обучают 326 учеников, дом культуры с залом па 400 мест, две библиотеки с фондом 16 257 книг, медамбулатория, детские ясли на 50 мест, дом быта, отделение связи, автоматическая телефонная станция, шесть магазинов, столовая.
Две первичные партийные организации объединяют 49 коммунистов, две комсомольские — 115 членов ВЛКСМ. Первая партийная организация создана в 1927, первая комсомольская — в 1928 году.
За трудовые достижения 153 жителя села награждены орденами и медалями Союза ССР, из них орденом Ленина — механизатор, ныне председатель сельского Совета В. Г. Кириченко, бывший председатель колхоза, ныне пенсионер И. С. Малышко и учительница М. В. Радченко.
Первые сведения о Павловке в исторических документах относятся к 1806 году.
Советская власть установлена в январе 1918 года. В 1918 году в селе вел борьбу против австро-германских оккупантов партизанский отряд.
На фронтах и в тылу в годы Великой Отечественной войны сражались 212 жителей Павловки, из них 101 — пал смертью храбрых, 33 — удостоены правительственных наград. С октября 1941 по март 1942 года здесь действовала подпольная партизанская группа, входившая в состав Васильковского партизанского отряда.
В центре Павловки в 1955 и 1958 годах сооружены памятники партизанам, погибшим в годы гражданской и Великой Отечественной войн, а также в 1968 году — в честь воинов-односельчан, отдавших свою жизнь за Родину в борьбе против гитлеровских оккупантов.
Уроженцем Павловки является участник вооруженного восстания на броненосце «Потемкин» бывший матрос Д. П. Щур.
На территории Павловки сохранились две каменные скульптуры половцев XI—XIII веков.

₪ ₪ ₪ $*$*$ Павловка The Best $*$*$ ₪ ₪ ₪

ПідКамінь - рулить)). ПІДКАМІНЬ!)
ВСІ ХТО ТУТ БУВ!!-ЦЕ ГОЛОВНЕ-ДОБАВЛЯЙТЕСЬ)
ПЛЮС(це вже як додаток):
__вважає,що це було кльово,хотіли б ще раз туди поїхати.
Підкамінь
Читайте статтю Історія Підкаменя!
Поселення (2,5 тис. жителів) у Бродiвському районі Львівської області, в 17 км на північ від Залізців. Від Почаївської лаври – теж близько 15 км.
Назва Підкамінь має свою природню основу – поселення дійсно розміщене під так званим Чортовим каменем, що височить поруч з монастирською горою з найдавніших часів. Важко описати враження від Підкаменя – це дійсно потрібно просто бачити: надзвичайно мальовнича природа, дзвіницю монастиря видно вже за багато кілометрів до самого населеного пункту, вкриті лісами пагорби – і цей дивовижний, магнетичний камінь, оточений козацькими хрестами та могилами. Місце просто енергетичне, містичне.
Існують легенди, що невідомий богатир приніс з гір скелю та поставив її на місці, де буде заснована фортеця для захисту від ворожих набігів. За іншими переказами, цей камінь пов‘язаний з іменем Олекси Довбуша (чесно кажучи, важко знайти на західно-українських теренах цікавий камінь, з Довбушем не пов‘язаний). Недалеко від каменю є майже не досліджені печери, теж в легендах пов‘язані з опришками та козаками. Реально ж поселення з‘явилось тут в зв‘язку з заснованим в 13 столітті домініканським монастирем. Існує версія, що його заклали ченці, яких вигнали з Києва монголи в 1234 році. Та перша задокументована згадка про монастир відноситься до 1464 р. Пізніше він був спаленим татарами в 1519 р. та відбудовувався вже в 17-18 ст. Монастир мав багату бібліотеку і архів, які повністю згоріли під час Першої світової війни. На основі цього архіву історик Садок Баронч, вірменин за походженням, написав цілу низку історичних праць. Баронч народився в Станіславі в 1814 р., а поховано його в Підкамені в 1892 р. Тут він, залишивши незадовго до закінчення Львівський університет, став ченцем-домініканцем та провів більшу частину життя. Серед його праць є й записи старовинних українських народних пісень та казок.
Вознесенський костел було збудовано на монастирський території в 1612-1695 рр. Інші пам‘ятки архітектури комплексу – це келії 17-18 ст., оборонні стіни з воротами та баштами 18 ст. та окремо зведена дзвіниця з трьома високими напівкруглими арками. До речі, оборонна - зверхує ряд бійниць. Все це оточене фортечними мурами з круглими баштами. Відомо, що в одній з них перебував в ув‘язненні легендарний козачий полковник Семен Палій. Зараз в них ув'язнені хіба кажани, яких вечорами над горою літає безліч. Якщо в ясну погоду піднятися на дзвіницю – кажуть, буде добре видно Почаївську лавру. Не знаю, не піднімалась – там все зараз замуроване, але з Почаївської лаври дзвіницю Підкам‘янського монастиря таки бачила:).
В центрі подвір‘я височить коринфська колона на багатоступеневому постаменті з мідною та позолоченою фігурою богоматері. Ця позолота – і статуї, і хреста на дзвіниці – поруч з облізлими, зруйнованими часом стінами (до речі, дивлячись на дзвіницю, важко не здивуватись: адже всі скульптури на ній лишились майже неушкодженими – лише одному з святих не вистачає голови - а в той же час, сам фасад, здається, постраждав від якогось обстрілу – на ньому багато слідів влучень куль) - творить дивний коктейль вражень.
Відомо, що в монастирі 1727 р. мала місце коронація Богоматері, для чого інтер‘єр костелу було прикрашено розписами та різьбою. Крім цього, для створення парадної атмосфери, було використано військові прапори та 56 гармат. Під час святкування було проголошено 20 філософських та теологічних промов, 4169 мес відслужено, згоріло 28 000 лампад та свічок. Оце

ПідКамінь - рулить))